Живучи у
теперішньому, пам’ятай про минуле
і заглядай у
майбутнє
(
Інтерпретація поеми «Кавказ» Тараса Шевченка
через призму подій 2013 – 2014 рр. в Україні)
Мета. Опрацювати ідейно –
художній зміст поеми «Кавказ», з’ясувати узагальнену ідею твору.
Охарактеризувати національну проблематику
твору Тараса Шевченка «Кавказ» у сучасному контексті, формувати вміння
злагоджено працювати в групах, розвивати критичне мислення, виховувати почуття
солідарності з іншими народами в їх боротьбі за визволення від гніту, почуття
національної гідності та шану, повагу до борців за волю свого народу,
патріотизму.
Тип уроку. Інтегрований.
Методи і прийоми:
інтерактивний метод «Розв’язання проблем», робота в групах, «Мікрофон».
Міжпредметні зв’язки:
українська література, історія України, новітня історія України, музичне
мистецтво.
Обладнання: «дерево життя»,
презентація на тему: «Інтерпретація поеми «Кавказ» через призму подій 2013 –
2014 рр. в Україні», карточки із завданнями для груп, запис кліпу Джамали
«1944».
Випереджувальні завдання:
1. Прочитати твір Т. Шевченка «Кавказ».
2. Індивідуальні учнівські повідомлення про Якова де Бальмена, про
елементи сюжету твору, про Прометея.
3. Кам’янське.
Титан над містом.
4. Підготувати матеріал на тему: «Причини війни 1817 – 1864 років»,
«Чеченська війна, Російсько – грузинська війна, їх причини».
Перебіг
уроку
( Звучить музика з кінофільму
«ЗІРКА».)
Народе мій,
замучений, розбитий….
Твоїм будущим душу я тривожу,
Від сорому, який
нащадків пізних
Палитиме, заснути я не можу.
Невже тобі на
таблицях залізних
Записано в сусідів
бути гноєм,
Тяглом у поїздах їх
бистроїзних?
Невже повік уділом
буде твоїм
Укрита злість,
облудлива покірність
Усякому, хто зрадою й розбоєм
Тебе скував і
заприсяг на вірність?
Невже тобі лиш не
судилось діло,
Що б виявило твоїх
сил безмірність?
О ні! Не самі
сльози і зітхання
Тобі судились! Вірю
в силу духа
І в день воскресний
твойого повстання.
(Учні сідають на
свої місця).
II. Вступне слово вчителя.

Теперішній час, довкілля – це
наслідок минулих подій, а в тому, що відбувається зараз, народжується майбутнє.
Отже, щоб бути освіченою людиною, патріотом своєї землі, треба вивчати минуле
свого народу. Перегляд кліпу Джамали «1944».
III. Повідомлення теми уроку.
Шевченка знає кожен із нас ще змалку
й відчуває щось рідне. Тому і називають його батьком українського народу.
На сьогоднішньому уроці ми
розглянемо поему Тараса Шевченка «Кавказ» через призму подій в Україні 2013 –
2014 років.
IV. Мотиваційний етап.
1. Слово вчителя.

І. Франка «Мойсей», уривок з якої ви прослухали на початку уроку, і твір
Т. Шевченка «Кавказ».
І. Франко назвав «Кавказ» «… огненною
поемою…», « …. воля українського народу являлась йому (Шевченкові), мов сонце,
що сходить скупане в крові українських ворогів».
Робота над поемою Т. Шевченка «Кавказ».
- Про що розповідається у поемі «Кавказ»? (У поемі «Кавказ»
розповідається про боротьбу кавказьких народів проти загарбницької політики
російського самодержавства.)
- Де відбуваються описані події? ( Події відбуваються на Кавказі.)
- Кому присвячений твір? ( Поема «Кавказ» присвячена Якову де Бальмену.)
- Хто такий Яків де Бальмен?

Повідомлення
учня. Рід де Бальменів походив із Шотландії. Але один із представників цього
роду потрапив у Росію, служив у гвардійському полку, а пізніше оселився в
Україні, в с. Липовці на Полтавщині, де і народився Яків. Хлопець закінчив
Ніжинську гімназію вищих наук. Його пристрастями були література та малювання,
але Яків став офіцером.
Із Т. Шевченком він уперше зустрівся наприкінці червня 1843 року під час
балу княгині Т. Волховської.
Як офіцер змушений був відбути військову службу на Кавказі, так як був
противником політики російського самодержавства. А таких «інакомислячих»,
«нєугодних» посилали «під черкеські
кулі». У липні 1845 року Яків де Бальмен брав участь у Даргинському поході, під
час якого і загинув.)
- Яким пейзажем починається поема та яка його роль? ( Поема починається похмурим пейзажем гір, щоб підготувати читача до
сприйняття трагічних подій.)
- Назвіть елементи сюжету твору і події, які їх підтверджують?
Повідомлення учня. Твір написаний у вигляді революційно –
викривального монологу і звернений до багатьох адресатів.
Елементи сюжету:
• Експозиція: романтичне зображення
величі Кавказьких гір, згадка про давньогрецький міф про Прометея.
• Зав’язка: міркування автора над
стражданнями, приниженням народу від утисків катів – гнобителів, засудження
пасивності простого народу у зв’язку з цим.
• Кульмінація: монолог – звернення
колонізатора до горця.
• Розв’язка: туга за загиблим
товаришем, звинувачення царизму у його смерті.
- Хто такий Прометей? Яке значення для нашого міста має образ Прометея?

Повідомлення учня. Прометей – титан, який украв вогонь з Олімпу, де ним користувалися
тільки боги, і передав його людям, за що був покараний Зевсом, - прикутий до
скелі на Кавказі. Високо в
небі, на 20-метровій колоні, з факелом у руці довгі роки височів над містом,
відлитий із заводського металу бунтівний титан. Прах загиблих під час громадянської війни Михайла Арсенічева, Івана Харитонова, Федора Сировця, Володимира Татаренка перевезено з
Катеринослава до Кам'янського 12 червня 1920 р. й перепоховано на Базарній
площі. Головні ініціатори встановлення пам’ятника - Артем Петруша, Андрій Лихоманов, Сергій Потураєв. Фігуру Прометея формували й відливали упродовж двадцяти днів листопада
1920р.,
архітектором був Олексій Сокол. Під час
німецької окупації Дніпродзержинська восени 1941р. пам’ятник було зірвано німцями, але наші люди не
дали гітлерівцям над ним надругатися.
Чотирьом мешканцям міста – Д. Корнєєву, В. Іванову, І. Халимонову, І. Головку вдалося врятувати
фігуру Прометея
(окупанти мали намір її
переплавити), надійно сховати її й зберегти до визволення Дніпродзержинська.
Реставрація фігури Прометея об’єднала навколо себе справжніх шанувальників історії
ріднокраю, до неї долучилося багато дніпродзержинців, надаючи допомогу технікою,
матеріалами, фінансами.
Під час
святкування Дня міста у червні 2009 р. реставрованого тоді Прометея було встановлено на п’єдестал. Цей памятник став справжньою окрасою музею просто неба «Історія
міста у знаках і символах» на примузейній території. Отже, у скульптурного
символу Кам’янського - Дніпродзержинська розпочався новий етап життя, який,
хочеться вірити, співпаде з новим періодом розвитку міста.
- Кого зображує письменник в образі Прометея і в образі орла – хижака? ( В образі Прометея Т. Шевченко показав
незламність народів царської Росії, їх титанічність і життєдайність, а в образі
орла – хижака автор змальовує російське самодержавство.)
- Яка тема твору? (Викриття загарбницької політики російського
самодержавства, показ страждань поневолених народів Кавказу.)
- Про ідею твору ми поговоримо після розв’язання проблемної політичної
ситуації.
V. Застосування інтерактивного методу «Розв’язання проблеми» і
розвитку критичного мислення.
1. З’ясування проблемної ситуації і
проблемних питань.
- Яка проблемна політична
ситуація наявна у творі? (Кавказькі
народи воюють проти загарбницької
політики російського самодержавства.)
Слово вчителя.
- Виникають питання, які спробуємо
вирішити протягом уроку (записуються на дошці або спроектовуються на екран):
1. Чому кавказькі народи воюють
проти російського царизму?
2. Яку політику щодо кавказьких
народів повинна була вести Російська імперія, щоб уникнути кровопролиття?
3. Чи події 1817 – 1864 років на
Кавказі не нагадують події у світі загалом і теперішні події в Україні?
2. Робота у групах.
- Для вирішення цих проблемних запитань ви будете працювати у групах.
- Кожна група матиме свої
завдання.
(Завдання для груп, надруковані на окремих аркушах.)
А
Перша група.
- Якою ціною здійснювалося
приєднання Кавказу до Росії?
- Чи відбувалися (відбуваються) подібні події у світі в 20 – 21
століттях?
- Який висновок повинні зробити
будь – якого роду гнобителі із вищезазначених подій?
Б Друга група.
- Які причини боротьби кавказьких
народів проти політики російського самодержавства?
- Які причини народних заворушень
в Україні в листопаді 2013 року?
- Чому відбуваються заворушення?
(Узагальнення)
Кожна група повинна представити свій шлях
розв’язання проблеми.
(Подаються орієнтовані результати
роботи кожної групи).
А
Перша група.
( Кавказ приєднаний до Росії насильно. Петро I розумів, що завоювання Каспійського
моря і прилеглих до нього земель мало б велике значення для воєнної й
економічної могутності Росії. Кавказька війна була дуже жорстокою. Озвірілі
солдати руйнували аули, випалювали ліси, вирубували сади. Чоловіків, старих
людей убивали, а жінок, дівчат продавали в рабство. На «звільнених» землях цар
селив «надійних» людей: росіян, козаків, «героїв та інвалідів» цієї війни,
приблуд, злочинців. Кращі землі віддавалися російським дворянам.
Продовженням Кавказької війни
можна вважати Першу Чеченську війну, що відбувалася на території Чечні протягом
1994 – 1996років, Другу Чеченську війну у період з 1999 року по 2002рік,
Російсько – грузинську війну 2008 року.
Як бачимо, у всіх війнах фігурує Російська імперія, Російська федерація.
Причини Чеченської війни: прагнення Росії приєднати до себе Чеченську
Республіку Ічкерію.
Причини Російсько – грузинської війни: утвердити в Південній Осетії свій
вплив.
Висновок. Боротьба за власну
свободу велася протягом століть і буде вестися як відповідь на будь – яке
насилля і посягання на територію. )
Б Друга група.
( Кавказька війна тривала протягом
1817 – 1864 років. Кавказькі народи не могли змиритися, що у них відбирають
хліб і хату, зі звірством російських народів.
Горці розуміють, що мовою,
культурою, звичаями вони відрізняються від жителів Російської імперії, а їх
насильно заганяють до «тюрми народів».
Події на Кавказі 1817 – 1864
років дещо перегуються з подіями на Україні 2013 року. Український народ
вимагає повернути державі курс європейської інтеграції, а не російської.
Висновок. Кожен народ хоче жити
своїм і кращим життям, бути незалежним, а не «служити комусь». )
VI. Підсумок уроку.
1. «Мікрофон»
- Отже, яка ідея твору «Кавказ»? (
Схвалення патріотичної і мужньої боротьби горців, гнівний осуд самодержавства,
заклик об’єднаної боротьби всіх народів проти спільного ворога – російського
царизму.)
- А яка ідея твору «Кавказ» у ракурсі подій на Україні 2013 року?
( Утвердження безсмертя народу,
боротьба за власну свободу і за краще життя велася і буде вестися як відповідь
на будь – яке насилля.)
- Яке застереження для майбутніх поколінь висловлено у поемі «Кавказ»?
2. Заключне слово вчителя.
Сьогоднішній урок я хочу закінчити словами Івана Дзюби:
Шевченко сам приходить
у наш час,
Але й ми повинні йти в
його час.
Тільки так між нами й
ним
Глибшатиме
взаєморозуміння.
(Відео «Застрелений у ході зіткнень з міліцією на вулиці Грушевського в
Києві активіст Євромайдану Сергій Нігоян біля свого поста на барикадах читає
уривок з поеми «Кавказ» Т. Шевченка).
VІI. Домашнє завдання. Написати твір
на одну із тем: «Що уособлюють Прометей і орел – хижак у ракурсі теперішніх
подій на Україні?» , «Чи актуальна ця поема на сьогоднішній день?».
Додаток
1.
Інтерактивний
метод «Розв’язання проблем»
Метою
застосування цієї технології є навчання учнів самостійно розв’язувати проблеми
та приймати колективні рішення.
Як
організувати роботу
Підготуйте для учнів проблемне завдання,
проблемну ситуацію.
Ознайомте їх із ситуацією й визначте сутність
проблеми.
Запитайте в учнів, чи розуміють вони
сутність проблеми. Запропонуйте їм описати її.
Об’єднайте учнів у групи, де б вони могли
обговорити проблему, перш ніж почати пошуки шляхів розв’язання її.
Запитайте в учнів: чи справді вони хочуть
розв’язувати цю проблему? Чи є проблема важливою, чи необхідно розв’язувати її?
Запитайте, чи зацікавлені сторони конфлікту в його розв’язанні?
Скориставшися технологією «мозгового
штурму», визначте якнайбільше шляхів розв’язання проблеми або можливих
варіантів. На цьому етапі жодне рішення або варіант не відкидаються і не коментуються. Слід генерувати велику
кількість ідей.
Разом з учнями проаналізуйте, поясніть та
об’єднайте висловлені ідеї.
Обговоріть імовірні позитивні й негативні
наслідки кожної ідеї.
Оберіть найкращий варіант і дійдіть згоди
щодо його застосування для розв’язання проблеми ( можна щляхом голосування).
Оберіть другий і третій варіанти як
резервні на випадок, якщо перше рішення виявиться неефективним. Досягніть згоди
стосовно випробування кількох варіантів.
Етапи розв’язання проблеми:
1. З’ясуйте
сутність проблеми.
2.
З’ясуйте важливість проблеми.
3.
Обміркуйте всі можливі варіанти розв’язання.
4.
Проаналізуйте ймовірні наслідки кожного варіанта.
5.
Оберіть варіант розв’язання, що здається вам оптимальним.
6.
Якщо перший варіант розв’язання виявився неефективним, запропонуйте інші і
почніть все спочатку.